Ще не так давно міні-скульптури були для нас вдивовижу. Потім мініатюри з’явилися в Ужгороді і поступово стали родзинкою міста. Тепер кожен, хто приїздив до міста, мав за обов’язок відшукати хоча б частину скульптур.
Нещодавно мініатюрки почали з’являтися і на вулицях столиці. На сьогодні скульптурок вже 38, всі вони пов’язані з історією міста і розміщені досить компактно. Між мініатюрками легко прокласти шлях, пройтися яким буде цікаво як гостям столиця так і киянами. Ви побуваєте на Подолі, візьмете штурмом Андріївський Узвіз, помилуєтеся величним Дніпром та прогуляєтеся по центральній артерії міста — Хрещатику. Якби там не було, а без цих місць Київ уявити просто неможливо. Доповненням до прогулянки стануть короткі та цікаві відомості про кожну мініатюрку, що тісно пов’язана з містом, або вже навіть стала його візитівкою, так як каштани чи котлета по-київськи.
Тепер столиця може запропонувати своїм гостям своєрідний квест у пошуках міні-скульптурок.
Отже, що ж саме можна тепер відшукати на столичних вулицях:
Сухе варення (Андріївський узвіз, 2д, біля входу в «Druzi cafe»)
Одразу постає питання що ж воно за сухе варення таке і як воно пов’язане з Кивом? А все просто — це такі солодощі на зразок сучасних цукатів, які у дореволюційні роки були солодким символом міста. На питання хто ж винайшов сухе варення та як його рецепт потрапив до нашої столиці, історики навіть зараз не можуть дати однозначної відповіді. За однією із версій солодощі готували ще в древні часи, а за іншою — їх появу пов’язують з французьким кондитером Балью, який через хворобу змушений був деякий час перебувати у місті.
Наприкінці ХVІІІ століття сухе варення можна були купити у популярних спеціалізованих магазинах солодощів Балабухи, який започаткував ціле покоління кондитерів.
Київська плінфа (вулиця Дегтярна, орієнтир вежа з годинником)
Плінфа? — перепитаєте ви. Все правильно, саме так за часів Київської Русі називали обпалену плитоподібну цеглу, яку використовували для будівництва храмів. З такої цегли було зведено Десятинну церкву та Софію Київську.
Фонтан Термена (вулиця Володимирська, 40/2, біля входу до кафе «Трішки більше»)
Мініатюрна копія фонтану Термена знаходиться як раз навпроти свого прототипу, що розмістився поряд із Золотими Воротами. Свого часу саме фонтани заводу Термена прикрасили київський водогін та стали окрасою міста. А якщо придивитися більш уважніше до чаші, то можна розгледіти суворе обличчя, так робітники заводу увіковічили свого злого бригадира.
Трамвай (Спортивна площа, 1, вхід до торгового-розважального комплексу Gulliver)
Вперше у Російській імперії розпочався рух пасажирського трамваю саме у Києві у 1892 році. Тоді його маршрут пролягав з Подолу до сьогоднішньої Європейської площі і складав 1,5 кілометри.
Каштан (вулиця Хрещатик, 36, біля входу у будівлю Київської міської державної адміністрації)
Ну як же без каштанів, вони і досі є символом нашої столиці, а в радянські часи цвіт каштану навіть прикрашав герб Києва.
Київський торт (переїхав від магазину «Roshen» на Хрещатику до фабрики на проспект Науки, 1)
Сухе варення увійшло в історію і поступилося своїм місцем Київському торту. Вже стало традицією везти зі столиці солодкий презент у симпатичній коробці, прикрашеній листям каштану. Рецепт торту винайшли у 1956 році на кондитерській фабриці імені Карла Маркса і він виявився таким вдалим, що вже понад 60 років не втрачає своєї популярності. Звісно, що за цей час рецептура зазнала деяких змін — вершковий крем замінили на масляно-вершковий, а індійський кеш’ю — на український фундук.
Екіпаж (Хрещатик, 15/4, вхід до Пасажу зі сторони вулиці Заньковецької)
Перший автомобільний екіпаж на гасовому двигуні проїхався вулиця Києва у 1897 році.
Котлета по-київськи (Хрещатик, 15/4, вхід до ресторану «Chicken Kyiv») ДЕМОНТОВАНО
Ще один смачний символ столиці — котлета по-київськи. Сам рецепт має французьке походження і потрапив до Києва у 1918 році. Французька котлета називалася «де-воля» і мала відмінну від нашої начинку. Справжня котлета по-київськи подається тільки на курячій кісточці, а в середині знаходиться вершкове масло, трохи зелені, сир та яєчний жовток.
Фонтан Слон (ТЦ GLOBUS, вхід зі сторони Лядських воріт)
Саме тут у сучасному Хрещатому парку у 1930 році було встановлено фонтан «Слон». Симпатичне слоненя з хоботу якого бив шестиметровий струмінь води набуло великої популярності серед киян, які любили гуляти поряд з дітлахами. Фонтан пережив військові роки і простояв у парку до 1970 року. Яким він був тоді можна довідатися лише зі старих листівок. Нині ж слоненя повернулося, хоч і в мініатюрі, на своє приблизне місце розташування. І вже встигло обрости легендами, кажуть, що потерши фігурку ви на короткий час перенесетеся у дитинство.
Грамофон (вулиця Рогнідинська,9, біля ресторану «Первак»)
Саме в Києві вперше на території України почали виготовляти грамплатівки на фабриці ЕКСТРАФОН, яку було збудовано на Шулявці у 1911 році. Якщо натиснете на невеличку кнопку з лівого боку грамофону, то почуєте гімн нашого міста — «Як тебе не любити, Києве мій».
Скіфська пектораль (Хрещатик, 15/4, вхід до Пасажу зі сторони вулиці Заньковецької)
Саме у київському музеї історичних коштовностей України на території Києво-Печерської лаври зберігається найбільша археологічна знахідка ХХ століття — скіфська пектораль.
Знайшли її у 1971 році у скіфській могилі царя при розкопках кургану Товста Могила у Дніпропетровській області.
Прикраса важить 1,2 кг, виготовлена з чистого золота, її прикрашають сцени з життя скіфів-кочовиків та близько ста фігурок. Придивіться до них більш більш уважніше.
Самсон (вул. Ярославська, 58 БЦ «Астарта», у дворі бізнес-центру)
Фонтан Самсон вважається одним з найстаріших фонтанів Києва. Сам фонтан з’явився він на Подолі у 1749 році, як частина першого Київського водогону, це була альтанка в стилі бароко всередині якої стояв ангел з чашею в руках з якої лилася вода, інший ангел прикрашав дах.
Фігурка Самсона з левом з’явилася вже 1808 році, перша скульптура буда дерев’яна, зберігається вона у художньому музеї України.
У 1934 році фонтан розібрали і відновили його вже аж до 1500-річчя Києва у 1982 році.
Чому саме Самсон – невідомо, існує багато легенд з приводу появи такого фонтану. Одна з них — Самсон завоював багато земель і вирішив завоювати Київ, але коли він ступи на берег Дніпра, йому дорогу перегородив лев. Самсон розірвав пащу лева, але вони разом закам’яніли.
Київський комп’ютер (вул. Ярославів Вал, 23 біля входу до ресторану «Chang»)
Саме у Києві у 1948 році академік Сергій Лебедєв розробив так званий київський комп’ютер, а точніше малу електронну обчислювальну машину МЕОМ.
Запрацювала вона у 1950 році, але малою насправді не була, бо складалася із 6 тисяч електронних ламп і займала площу 60 квадратних метрів.
Золоті Ворота (вул. Ярославів Вал, 20/20а біля входу до кафе «Буланжері»)
Всі знають, що саме Золоті Ворота є своєрідним символом міста, адже були головною брамою стародавнього Києва.
Київський богатир Кирило Кожум’яка (вул. Електриків, 29а, біля входу до клубу «5 елемент»)
Легендарний герой українських казок Кирило Кожум’яка, який знищив змія і врятував київські землі.
Золотий черевичок Сержа Лифаря (на перетині бульвару Шевченка та вулиці Пушкінської, на стіні готелю Premier Palace Hotel)
Відомий балетний танцівник та хореограф був родом з Києва. Саме тому після смерті Лифаря, отримана їм найвища балетна нагорода «золотий черевичок» була передана до музею історії Києва.
Київська кава (вул. Велика Житомирська, 20, колона біля City-Zen cafe & bar)
Кавою смакували не лише у Львові та Відні, Київ теж не відставав. У XVII столітті напій починає набирати популярності, руку до цього приклав український козак Юрій-Франц Кульчицький.
А вже у ХІХ столітті у місті існувала фабрика, де обсмажували кавові зерна і вже звідти вони потрапляли до відомих київських кав’ярень.
Гелікоптер Сікорського (вул. Ярославів Вал, 22, біля входу в готель Radisson Blu Hotel)
Саме на Ярославовому Валу жив Ігор Сікорський, який створив гелікоптер.
Київські шахи (парк Шевченка, шаховий майданчик)
Десь в 60-тих шахи стали дуже популярною грою. Люди збиралися в дворах, скверах, пляжах і грали. Одним з таких популярних місць став і парк Шевченка. Тут і досі збираються літні люди та молодь щоб відшліфувати свою майстерність гри у шахи. 
Київський велотрек (біля велотреку, вул. В’ячеслава Липинського, 15)
Скульптурка присвячена київському велотреку. 
Київський балкон (вул. Шота Руставелі, 44)
Типовий київський балкон, на якому зазвичай ми любимо складати непотрібні речі, які чомусь шкода викинути. 
Ланцюговий міст (вул. Болсуновська, 13-15, IQ бізнес-центр)
Ланцюговий міст колись стояв на місці сучасного мосту Метро. Збудували його у 1853 році і на той момент це був єдиний в світі міст, що мав шість прольотів. Підірвали його у 1920 році поляки. році 
Київський лист (вул. Шота Руставелі, 13, Синагога)
Вважається, що цей лист є найдавнішим документом, написаним іудейською громадою Києва, орієнтовно в Х столітті. В ньому громада просила пожертувати гроші на викуп Яакова Бен Ханукки з в’язниці. 
Сонячний годинник (вул. Братська, 17-19, Radisson Blu Hotel)
Саме на території Києво-Могилянської академії знаходиться найстаріший сонячний годинник. Ініціатором його появи став викладач математики – француз П’єр Брульон. Ще один сонячний годинник Брульона можна знайти над фонтаном Самсон. 
Танцівники на Театральній (перехід біля метро Театральна)
Скульптурка присвячена людям для яких вік немає значення, вони збираються тут щовихідних в переході на Театральній і вальсують, під акомпанемент акордеону, завжди усміхнені та щасливі. І роблять вони це вже понад 30 років.
Михайло Булгаков (вул. Дегтярна, 29 ) ДЕМОНТОВАНО
Це місце вибрано не випадково, адже ми знаємо, що на Андріївському Узвозі, 13, жила родина Булгакових. І саме тут на Возжвиженці Михайла хрестили в Хрестовоздвиженській церкві.
Швидка допомога (вул. Липинського, 4, вхід в готель Globe Runner)
Скульптурка присвячена станції першої швидкої допомоги, яка відкрилася в Києві у 1881 році. Тоді карети швидкої допомоги були кінними. Автомобілі з’явилися лише в 1913 році, саме з того часу і пішла правило поступатися дорогою швидкій. З 1913 року Швидка допомога отримує своє приміщення на Рейтерській, 22. Товариство швидкої допомоги, зведене за проектом архітекторів І. Зекцера. Будівля і зараз вражає, але на жаль, стан її не дуже гарний. До речі, спочатку скульптурку там і хотіли встановити, але потім чомусь передумали.
Київська гривня (вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України)
Ця скульптура присвячена гривні київського типу – давньоруському срібному злитку, який використовувався як гроші та міра ваги у середньовічному Києві.
Обличчя Києва (вул. Верхній Вал, 18, біля входу до кавового дому «London»)
Якщо дослідити світлину правого берега столиці, зроблену із супутника, то увімкнувши фантазію там можна побачити людське обличчя)
Пальма Лівістона (вул. Назарівська, 23)
На сьогодні київська пальма Лівістона є найстарішою та найвищою пальмою Європи, які ростуть в оранжереях.
Серце Києва (вул. Богдана Хмельницького, 42, ще одне знаходиться на вул. Миколи Амосова, 6)
Ця скульптура присвячується видатному хірургу, вченому-винахіднику, письменнику, киянину Миколі Амосову. Відшукайте кнопку на скульптурці і почуйте серцебиття.
Михайло Дегтярьов (Володимирський узвіз, 2, будівля Філармонії)
Саме він виділив кошти на будівництво тогочасного Будинку купецьких зібрань.
Давид Марголін (вул. Ольгинська, 2/1)
Марголін розвивав пароплавство і його по праву можна вважати батьком Труханівської слобідки.
Микола Бунге (вул. Липська, 18/5)
відомий вчений-економіст, був ректором Університету св. Володимира, започатковував стипендії для обдарованих учнів. А в будинку на вулиці Липській, 18/5 після його смерті було відкрито міське початкове училище імені Миколи Бунге.
Родина Ґалаґанів (вул. Богдана Хмельницького, 11, будівля музею літератури)
Григорія та Катерини Ґалаґани заснували Колегію Павла Ґалаґана на честь їхнього загиблого.
Галшка Гулевичівна (вул. Іллінська, 8)
Саме на цьому місця знаходилася садиба, яку Галшка пожертвувала Київському братству.
Привид Києва (City Hotel, вул. Богдана Хмельницького, 56А)
Скульптурка присвячена збірному образу бійців 40-ї бригади тактичної авіації, які захищають небо над столицею та Київською областю.
Паляниця (готель Fairmont, вул. Набережно-Хрещатицька, 1)
