Мандрияки вони такі, люблять щось нове та цікаве, люблять досліджувати нові місця. Іноді нашими провідниками стають зовсім не екскурсоводи, а звичайні люди, які можуть повідати чимало цікавого про рідні міста, та ще й так, як жодний екскурсовод не зможе.
Цього разу ми подалися до Борисполя, куди нас запросив учасник клубу – Костянтин Олишевець.
Хто що знає про Бориспіль, окрім того, що там знаходиться міжнародний аеропорт? Думаю мало хто, бо зазвичай повз нього ми проносимося транзитом, а місто старе, щоправда історичних пам’яток тут не збереглося, все через розташування на кордоні зі степом, що призводило до постійних набігів ворогів.До Борисполя зручно добиратися громадським транспортом, сорок хвилин і ми на місці.
Почали наше знайомства з відвідування краєзнавчого музею. Він тут дійсно хороший і вартий уваги. А ще дуже сподобався екскурсовод, її розповідь була цікавою, без зайвих завчених фраз, до того ж вона постійно робила акцент саме на тих експонатах, які так чи інакше були пов’язані з містом, його історією та мешканцями.
Дізналися, що містом колись протікала річка Альта, побачили чудові роботи місцевого різьбяра Петра Верни і звісно ж почули про Чубинського.
Після чого вирушили гуляти вулицями сучасного міста.
Центральна площа з фонтанами та літачком, що світиться ввечері.
Міський парк з Алеєю художників та отакими скульптурами)))
Стадіон «Колос»
І звісно ж відвідали меморіальний парк «Книшове», де колись було однойменне кладовище.
Як нам сказали в музеї, незабаром тут мають встановити мармуровий пам’ятник Чубинському.
Окрім перепоховання тут є меморіали, присвячені голодомору, чорнобильцям, могили членів екіпажу літака ТУ-16, що загинули під час випробувального польоту та членів екіпажу літака АН-30Б, що вже загинули на війні.
Але найбільше вражає меморіал, присвячений розстріляним місцевим жителям у 1920 році, які брали участь у антибільшовицькому повстанні.
Півдня пролетіло непомітно, на останок ми ще влаштували невеличкий майстер-клас з валяння))))
Ми всі залишилися дуже задоволені цією поїздкою і ще раз дякуємо Костянтину.
Мандрики надихають та відкривають приховані таланти.
Тож не бійтеся пробувати себе в нових справах, можливо це саме ваше)))
Якщо ще хтось бажає розповісти нам про своє рідне місто, або улюблені місця, буде дуже раді.