Осінь в Карпатах. День четвертий

Сьогодні про ще один маршрут для нашого літнього відпочинку. Щоправда ми його так і не дорозвідували, тому всі пригоди ще попереду)
Після походу минулого дня ми збиралися цілий день відпочивати та байдикувати. Тож так і робили, аж до обіду.
Насолоджувалися видами з вікна

Ранок

Випробували екстремальні гойдалки, пили каву, робили зарядку, просто гойдалися, пробували себе на батуті, дивилися на гори.
Стрибки на батуті

Медитація з видом на гори

А потім вирішили, що треба трошки прогулятися, скажімо до місця злиття двох Тис – Чорної та Білої.

Плануємо маршрут

І от ми вже йдемо назустріч пригодам. На нашій мапі була гарна стежка майже від нашого житла вниз. Але ми її так і не знайшли, зате вийшли на іншу, потім ще одну, яка привела нас на чуже подвір’я.
Стежка вниз

Вид на Рахів

Місцеві, напевно, вже звикли, що до них отак з гір несподівано приходять туристи, тому провели нас через двір і показали стежку вниз. Далі трохи вздовж траси і от ми на місці. Саме тут на повороті на Богдан Чорна та Біла тиса зливаються в одну, просто Тису, яка несе свої води до Рахова.

Далі тече просто Тиса

Три тіні-Мандрияки

Гуляємо, робимо фото та просто медитуємо.
На містку

Чорна Тиса

Злиття двох Тис


Шукати стежку на гору не ризикнули, а тому вирішили повертатися вже відомим шляхом. Пройшлися вулицею Богдана Хмельницького, вийшли до школи, а там через кладочку і на гору по серпантинчику.
Залізничний міст

вулиця Богдана Хмельницького

Отак наша коротенька легка прогулянка вилилася в 10 кілометрів крутих віражів – вниз та вгору.
Наш маршрут