Ми вже згадували про плани на літо 2021 року, про те, що хочемо тиждень провести в Карпатах, в прекрасному місці, яке ми розвідали восени минулого року.
Далі про наш п’ятий день подорожі. Почитайте, можливо, вас захоплять ті краєвиди, і ви захочете приєднатися до нашого літнього відпочинку.
Таку саму програму ми обов’язково повторимо, а з найвитривалішими підемо далі, аж на Близниці.
Про те, як ми провели попередні 4 дні, можна почитати за посиланням.
Наступного дня ми вирішили піти в сторону Близниці, але оскільки розуміли, що весь цей маршрут не осилимо за день, то обрали для себе ціль походу – гору Стара, висота якої 1472 метри.
Отож поснідавши, ми вирушає в дорогу, підйом до Терентина дається вже значно легше, і ми навіть не робимо жодного привалу. Планували йти швидко, не зупинятися без потреби, але ягоди вносять свої корективи. Ну як можна пройти повз стиглі чорниці та брусниці?
Таким був перший привал, напевно, десь з півгодини нас не можна було заставити рушити з місця)
Нам кудись туди)
Оті дві гори схожі на жіночі груди і є Близниці)
Перший вказівник на шляху. Ми на полонині Довжина, до Старої якихось 7 км.
Притулок Перелісок, в якому можна зупинитися на ночівлю.
Осінні квіти Карпат
А нам далі, по гарній рівній дорозі.
Вид на Чорногорський хребет
Напрямок вказують жовті стрілки, проставлені для якогось трейлу.
Це все чорничники)
Фотосесія маленьких Мандрияк)
Ми майже у цілі, але біда, немає жодного вказівника, який би підказав, чи ми таки справді досягли вершини.
Тут довелося звернутися по допомогу до навігатора і визначити, яка ж з вершин наша
І от ми на вершині гори Стара) Колись тут стояв вказівник вершини, але добрі люди його зрізали, напевно на металобрухт.
Нарешті можна відпочити, ціль нашого походу досягнуто)
Вид на Близниці
Насолоджуємося видами, запускаємо повітряного змія, він тут літає дуже високо)
Обіцяємо один одному наступного року повернутися і підкорити Близниці.
А тим часом небо над Свидовецьким хребтом починає затягуватися непримітними хмаринками, які згодом дуже стали подібні до грозових.
Тож ми рушаємо у зворотному напрямку додому.
Он там вдалині вершина Терентин з вежею, а нам аж за неї.
Шлях назад легкий, спочатку ми трохи поспішали, бо здавалося, що гроза нас наздожене ось-ось. А потім вона ніби-то пішла стороною, визирнуло сонечко, і ми навіть ще грибів встигли назбирати та ягід на чай.
А потім раптово зник Чорногорський хребет, але в нас то було сонечко) Ми ще встигаємо зробити привал на чай та перекус. А потім доводиться стрімголов нестися до низу під звуки грому)
Дощ накрив нас майже біля будиночка, сильна злива намочила все за декілька хвилин. І от ми вже мокрі до нитки місимо глини на шляху.
Але дощ був теплим, а вражень ще більше. Таким був 5 день відпочинку, протягом якого ми здолали майже 30 км.
Зігрівалися гарячим глінтвейном та супчиком)
То хто з нами цього літа на Близниці?