У суботу 2-го грудня Мандрияки подалися досліджувати черговий київський музей – музей медицини. Не зважаючи на сніжний та морозний ранок, до музею пішли не тільки ми, тому група зібралася чимала.
Зараз до музею потрапити може кожен охочий, варто лише прийти у суботу на 12.00 або 14.00, саме в цей час стартують екскурсії для збірних груп, скільки людей прийде для стількох і проведуть.
Отож ми рушили, екскурсія триває 1,5 години. Нашим гідом у світ медицини був Дмитро Назаренко, розповідав він дуже цікаво та доступно і головне не переобтяжував розповідь датами та незрозумілими термінами.
Ліпнина та чавунні сходи збереглися ще з того часу.
Дуже сподобалася автоматизація. Всі діорами, композиційні групи, як правило приховані за шторками або взагалі за блоками або дверцятами. А при натисканні екскурсоводом на вимикач – шторки роз’їжджаються, включається світло та аудіо запис. Якщо хочете сфотографувати, то покваптеся, бо через певний час, світло гасне і шторки закриваються)))))
Картина присвячена Голодомору
Дізналися як розвивалася медицина від античності до наших днів.
Знову ж таки цікава річ, так як і з туалетами, в античні часи лікарі мали кращі інструменти та навіть стерилізували їх.
Медичні інструменти античної доби.
Амулети часів Київської Русі, я б такий і зараз носила))))
А ще в часи Київської Русі поводили трепанацію черепа і навіть успішно.
Дуже цікавою стала інформація про цирульників, які виконували ще й функції лікарів, бо могли вирвати зуб, пустити кров, ампутувати ногу, а заодно підстригти вас та поголити. Цікаво, що перукарі навчалися 7 років, тоді як лікарі лише 5))))))
Рука цирульника мала бути твердою та впевненою, бо доводилося робити наркоз за допомогою молотка
Дмитро розповів про Пирогова та його неповторний вклад в розвиток медицини. До речі, забальзамували Пирогова за його ж технологією, яка в рази була досконалішою за інші тих часів і навіть пізніші. Тобто тіло лікаря збереглося досить добре, набагато краще ніж Ленін і це притому, що останній помер значно пізніше. До того ж Пирогова забальзамували разом з внутрішніми органами.
Дірама «Оборона Севастополя».
Інструменти для трепанації черепа
Почула про геніального хірурга Караваєва, учня Пирогова, на честь якого названа всім нам відома місцевість Караваєві дачі.
Інтер’єр аптеки ХІХ століття. Всі фігури в музеї вражають своєю реалістичністю, виготовлені вони не з воску, а з стоматологічного пластику.
Деякі з унікальних анатомічних препаратів колекції Бенца, людини, що зробила вагомий внесок у розвиток медицини, але про яку мало хто згадує зараз.
Такі от набори інструментів отримували випускники київського медичного університету.
Пирогов та Караваєв в операційній
Воєнні часи, вражає панорама розбомбленого Києва. Хоча фотографія того настрою не передає.
Музей дуже великий, ми то спускалися вниз, то піднімалися нагору, то переходили із залу в зал.
Тож дякуємо тим, хто до нам приєднався і звісно ж нашому чудовому екскурсоводу Дмитру Назаренку.
І слідкуйте за нашими анонсами, скоро підемо досліджувати черговий київський музей.
