За останній місяць Мандрияки вже двічі побували в оранжереях ботсаду Фоміна, ходили туди на пошуки літа зимовими вихідними.
А потім вирішили навідатися ще й до оранжерейного комплексу іншого ботсаду — Гришка, де окрім тропіків та пустелі нам пообіцяли ще й квітучі хащі азалій та камелій.
11.00 ранку, неділя, нашу дружна юрба штурмує оранжереї, людей вже досить багато. Але екскурсовод, пані Ірина, так вправно і професійно скоординовує групу, що ми майже не відчуваємо ніякого дискомфорту.
Перше, що ми бачимо — це плантація цитрусових, якщо придивитися, то можна навіть помітити велетенський лимон))))
Далі ми опинилися у пустелях Африки та Америки, тут було жарко і з усіх сторін нас оточували величезні кактуси, каланхое і агави.
До речі, агава квітне лише раз, після чого рослина гине.
Оце чудо ще називають тещин стілець))))
Далі ми перенеслися у тропіки, до речі сюди просто так не потрапиш, лише у супроводі екскурсовода. В цій оранжереї тепло, тихо та дуже класно.
Банани, пальми, місточки, ліани і навіть риби.
Ця пальма досить молода, їй лише 40 років, а в оранжереї росте лише 12.
Тепер ми знаємо де ще ховається літо)))
На цьому ми розпрощалися з Іриною, яка протягом години встигла нам розповісти дуже багато цікавої інформації, за що ми їй дуже вдячні.
А потім Мандрияки вже самостійно гуляли серед квітучих азалій та камелій, фотографувалися.
Ще раз відвідали пустелю
І наостанок полюбувалися орхідними, щоправда вони вже дещо відквітли.
Тож оранжерейний комплекс ботсаду Гришка дуже класний, тут є де погуляти, що подивитися та по фотографувати. І звісно краще замовити екскурсію, це буде набагато цікавіше. А ще радимо приходити сюди в будні або ж з самісінького ранку,бо в неділю після 12.00 в оранжереях не протиснутися.
Найвитриваліші Мандрияки ще подалися гуляти територією ботсаду, вивчали різновиди дубів та кленів, дегустували домашні ягідні напої, роздивлялися корейський та тібетський сади, а наостанок відвідали територію Видубецького монастиря.
Корейський сад
Тібетський сад зі ступою, що має 13 кілець на куполі, які символізують стадії просвітління.
Годинник на вежі Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря є найстарішими годинником Києва. Його виготовили в 1858 році в Парижі. Легенда свідчить, що ці куранти були подаровані письменником Оноре де Бальзаком своєї коханій Ганській.
На цьому все, слідкуйте за нашим блогом)